Menu

Інтернетний бунт або Як еко-активісти стурбувалися долею ставка в Калинівці

Інтернетний бунт або Як еко-активісти стурбувалися долею ставка в Калинівці

У Калинівській громаді, що на Фастівщині, розгорілося протистояння селищної ради та еко-активістів навколо місцевого ставка, де представники місцевої влади облаштували насип через став, заявляючи, що це скоротить шлях до укриття. Цей проєкт справді дає змогу дістатися до сховища за кілька хвилин замість того, щоб обходити став. Еко-активісти в свою чергу заявили, що такі дії селищної ради порушать систему водойм і природне русло ставка, що призведе до заболочення водойми. Ситуація, як виявилося не зовсім однозначна, тому «Моя Київщина» дізнавалась, що ж таки планують зробити з цією гідроспорудою

Вищезгадана гідрологічна споруда знаходиться в північній частині селища міського типу Калинівка і має 2 га мальовничої території, де місцева влада почала наводити лад, розчистивши територію та саму водойму від мулу. Таке господарське рішення було обумовлено не лише необхідністю облаштування благоустрою, а й намірами зробити комфортним та швидким перехід учнів до гімназії та укриття в ній, які знаходиться поряд зі ставком. Паралельно було анонсовано, що на ділянці навколо водойми будуватиметься ландшафтний парк для відпочинку.

Утім, така ініціатива сподобалась не усім жителям селища, які вважають це нічим іншим, як прикриттям для привласнення ставка і прилеглої території та навмисним знищенням водойми. Основний аргумент місцевих мешканців – місцева влада не проводила громадських слухань. Натомість сільрада не може збагнути позицію жителів, власне, для безпеки і комфорту яких було розпочато роботи з благоустрою.

Наприкінці літа селищна рада відповідно до підготовки будівельних робіт розпочала низку заходів з благоустрою території вищевказаного ставка: видалення порослі; вирівнювання профілю землі вздовж паркану місцевих жителів; прибирання і утилізації сміття, яке залежувалось роками, а можливо й десятиріччями.

Таким чином до всього відкрилась можливість облаштувати пішохідну зону до розташованої поряд Калинівської гімназії. Варто зауважити, що в даному навчальному закладі обладнано єдине в цій частині громади найпростіше укриття як для вихованців, так і для мешканців військового містечка, які мусять діставатися туди обходячи водойму заростями.

Протистояння, а точніше, «інтернетний бунт» розпочався після того, як селищна рада розпочала заходи з наведення ладу на вищевказаній території. Погіршення екологічного стану водойми стало не єдиним аргументом проти діяльності місцевої влади. Через продукування припущень про захоплення, продаж чи передачу водойми «ділкам» в приватні руки, люди неоднозначно сприйняли ситуацію: одні вважають за доцільне облаштування захаращеного берегу, розчистку водойми та будівництво ландшафтного парку, інші ж, як з’ясувалось, впевнені, що територією, яка належить громаді зацікавились не спроста і ось-ось у неї може з’явитися новий власник.

З огляду на таке загалом поширене явище як незаконна приватизація земель та водойм, ці побоювання не можна назвати безпідставними, тому громада має розуміти ідею, якою керується місцева влада і кожен процес, який відбувається під керівництвом місцевого самоврядування.

Роз’яснення щодо дій селищної ради «Моїй Київщині» дав заступник селищного голови Євген Червенко, який зазначив, що на дану територію ще у 2020 році було затверджено детальний план, зокрема відповідно до норм чинного законодавства проведено громадські обговорення. Втім, очевидно, що на той час доля цієї гідрологічної споруди цікавила не всіх.

«Цією територією місцева влада перейнялась ще напередодні війни у 2020 році, коли запланувала облаштування благоустрою і будівництво ландшафтного парку для відпочинку. Саме тоді було розроблено та затверджено детальний план на цю територію. Це є вид містобудівної документації на місцевому рівні і в процесі його розробки обов’язковою умовою є проведення громадських обговорень. Ця процедура була проведена відповідно до норм чинного законодавства. Але, піднявши протокол громадських обговорень по кількості зазначених людей, які приймали участь, я можу зробити висновок, що людям станом на 2020 рік було абсолютно байдуже, адже з громадськості ніхто не брав участь, ніхто не заявляв своїх побажань чи зауважень», — зазначив Євген Червенко

Так склалося, що через війну і нестачу коштів до цього питання місцева влада повернулася в 2022 році: розглядали на виконкомі Калинівської селищної ради щодо наведення благоустрою в деяких частинах території громади, зокрема саме на даному ставку.

Калинівська гімназія, як вже зазначалось, має єдине найпростіше укриття в осередку, тобто це соціально-запитуваний об’єкт – школа, садочок, укриття. Тому після розчистки берега і озера від мулу місцева влада проклала повз частину гідротехнічної споруди земляний насип для пішого руху, що, як і планувалось, створило комфортніше, а головне – швидке пересування до укриття гімназії під час повітряної тривоги. Втім, питання безпеки певно не стало аргументом для окремої групи еко-активістів, які озброївшись лопатами, аби зупинити будівництво, підбурили людей та розрили на місці імпровізованого місточка траншеї нібито для доступу води від однієї частини водойми до іншої. Як вважають представники місцевого самоврядування, борці за екологію зробили це ціною безпеки дітей, які щодня мають перестрибувати величезні ями переходячи імпровізований місток.

Що ж стосується спорів про доцільність облаштування ландшафтного парку під час війни, то, за інформацією Євгена Червенка, проектно-кошторисну документацію на будівництво паркової зони навколо водойми було розроблено селищною радою ще в 2021 році. Відповідна експертиза підтвердила правильність робіт і відповідність його вартості. Далі відбулася підготовка тендеру за результатами якого визначили підрядну організацію і після укладення угоди розпочались роботи з будівництва паркової зони. Попри ознайомлення з відповідними документами, що підтверджують законність будівництва, місцеві мешканці неодноразово блокували роботи, викликаючи поліцію. Зрештою це призвело до відтермінування початку робіт.

Як запевняє Євген Червенко, сьогоднішні маніпуляції з водоймою мають в пріоритеті два основних без пекових напрямки: діти мають йти пішохідною зоною до школи, діти і дорослі мають можливість швидше дістатися укриття. З огляду ж на побоювання селян відносно появи на території озера приватних котеджів чи будь-якого відчуження цього водного об’єкту у приватні руки, то тут, каже заступник селищного голови, виключені будь-які варіанти такого розвитку подій.

«Цього літа, з огляду на рівень ґрунтових вод, була підстава і можливість розробляти проектно-кошторисну документацію на капітальний ремонт цієї водойми, де передбачено і запроектовано деякі джерела і живлення, зокрема наскільки її можна поглибити і що робити з берегами. Так, ця водойма зараз оформлюється як ландшафтний парк місцевого значення, утворення якого буде затверджене рішенням Київської обласної ради. Але запевняю, у даному місці крім зони відпочинку не передбачено нічого крім лавочок, бесідок, мангалів і пірсів на водоймі, де зокрема планується зариблення. Цей парк буде регіональною цікавинкою для туристів, але у перспективі його будівництво планується по закінченні війни, тож наразі цей проект заморожений. А от якраз благоустрій території біля ставка та прокладання пішохідної зони до гімназії – наразі питання актуальне» — зазначає Євген Червенко.

І попри те, що еко-активісти вважають безпекове рішення Калинівської влади з пішохідною зоною недоцільним, нещодавно суспільна напруга таки зникла – місцеві жителі організовано засипали розриті траншеї, тож діти тепер безпечно ходять до школи.

Згодом, як анонсують у селищній раді, дорогу через ставок планують привести до нормального естетичного вигляду та підсипати щебеню. Надалі фахівці в даній галузі мають розказати, як саме організувати роботу, щоб навколо водойми зробити пішохідно-велосипедну доріжку, влаштувати зони відпочинку.